Макс Паленко: УКРАЇНА ДЛЯ ЧАЙНИКІВ
Мені часом
здається що моя країна це така собі система операційна
Настільки
проста в користуванні що навіть дитина може опанувати її самостійно
Права рука на
мишку лягає, ліва рука стискає недожований бутер
А я дивлюся зсередини
і яка на мене доля чекає залежить від того, хто сів за компутер
І от сидиш ти -
нововстановлений юзер мого народу, перед моєю землею, як перед монітором
І мацаєш її
поля і ріки, її землі і води своїм пухким, увінчаним перснями, курсором
І це абсолютно
нормально що цьому інтерфейсу
заважають деякі
моменти не відповідні твоїм вподобанням
Тому прочитавши
молитву господу нашому - Білу Гейтсу, починай під себе змінювати налаштування
Башта в Пізі ще
не впала хоч давно би вже повинна в і останні могікани ще дітей робити хочуть
Медсестра мені
сказала що ще не вмерла Україна…. Ще не вмерла але лікар вже не дивиться у очі
І шоб змінити
якесь усталене світоположення не потрібні танки й треновані хлопці
Тобто,
потрібні-звісно але до тебе вони мають дуже умовне відношення
Бо ти не
віддаєш наказів ти просто змінюєш опції
Віднині не
треба палити рейхстаг і неправильні кнИжки
Не треба рвати
язиків, лякаючись гострого слова
Просто внизу
екрана клікаєш правою кнопкою мишки
І за власним
бажанням, наприклад, міняєш мову
Далі-Пуск -
панель управління-Налаштування звуку
Прибираєш
галочку з цього хохляцького гімна дебільного
І замість нього
вибираєш «золотиє купола» Міши Круга
Які давно вже
стоять на рінгтоні твого мобільного
Тепер налаштуємо
десктоп відповідно до твого почуття прекрасного:
Міняєм
жовто-блакитні кольори на ,скажімо, білосиньочервоні
І замість цього
логотипа, тризубого і ужасного
Загружаєш
власну фоточку в прифотошопленій зверху короні
Ми тут наче
самураї або навіть камікадзе
Вже завчили
заповіти й рот розкрили для банзая
Але у роти нам
пхають холодець з кісток Гонгадзе
Ця Україна
задовбала - все ніяк не помирає
Не потрібні
репресії, таємні агенти. Бережи свої нерви,просто звикни
що всі ці
ненависні твої опоненти не більше ніж просто випадаючі вікна
На яких там,бачиш,з
правого краю, а для них, значить, з лівого-біля серця тобто
Є спеціальний
хрестик,його натискаєш. І вони закриваються. Всерйоз і надовго.
А якщо раптом
хтось особливо настирливий гірше гіркої редьки тобі заважає
Ти
використовуєш засіб багаторазово провірений:
тиснеш кнопку
Delete і він просто зникає.
Гарненько
виконуючи ці нехитрі рекомендації
Ти наведеш
порядок в країні, фактично виб’єш її як перинку
І краєм вуха
ловлячи шум за стінами презадміністрації
Зможеш нарешті
спокійно пограти в «косинку»
******
Анатолій
Хромов: Мій народ!
Мій голодний
народ на дивані тихо гриз голу кістку роками
Збунтувався і
наче в нірвані волю вирвав тремкими руками
Не святий та
пізнав свої вади перша кров наче крапля остання
Не злякати нас
церберам влади коли кожний іде на повстання!
Коли кожний із
нас усвідомить що не звір, не бродяча собака
Ниють рани і
зводять судоми та сьогодні ніхто не заплакав
Мій колишній
народ на дивані мій великий народ на Майдані!
30 листопада –
02 грудня 2013 р.
******
Сергій Борщевський:
Внесок до ленініани
Розбили на
друзки боввана, немов ворожу цитадель;
І зажурилася
Гавана, й скупу сльозу пролив Фідель.
Розбили на
друзки боввана й зраділи:
чорт, мовляв, із ним.
Та схлипи
чуються з Пхеньяна: це плаче сам товариш Кім.
Розбили на
друзки боввана: тремтять од страху уночі
По всій країні
віднедавна всі недобиті Іллічі.
******
Олександр
Ірванець: ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ НА ЗАВТРА
Я страшенно
ніяковію, коли пишу пафосні тексти. А зараз саме той випадок.
Ну й іще наш
фольклор буквально щойно теж народив текст на цей мотив.
Але я абсолютно
серйозно взявся до справи. Більшість з вас, друзі,
мусить з
дитинства пам’ятати пісню партизанів-гарибальдійців “О Белла Чао”.
Так ось, це
воно.
В нічному
смерку скажений “Беркут” зачищав, зачищав, зачищав Майдан.
Кийки свистіли,
впивались в тіло - так з нас робили громадян.
В кривавий
спосіб кінчалась осінь. Та вже на ранок зазвучав, зазвучав нам Глас:
“Терпіти
досить. чекати досить. Це ж може ваш останній шанс”.
Йди, брате,
битись за честь і гідність, і яничар, яничар, яничар змітай.
За нами правда,
й на неї права ти вже ні в кого не питай!
Хай потім кожен
сказати зможе: “Я захищав, захищав, захищав Майдан.
І цю свободу, в
бою здобуту я вже ніколи не віддам”!
******
Віра Вовк: ЧОРТ
У Маріїнській
палаті на золотому горщику
Сидить чорт з
обличчям сметанкового пампуха
І цукряною
усмішкою.
Йому тепло, йому
добре, і яке йому діло до того,
Що на Майдані
мерзнуть, щось вигукують,
Чогось
домагаються якісь голодні люди?
Адже йому так
вигідно, так блаженно було б
Помріяти з
кремльським Дідом Морозом
Під святковою
йолкою хоча б під портретом
Увінчаної Юлі.
******
НЕ ПЛАЧ, МІЙ
СИНОЧКУ!
***Моєму
піврічному синові, батько якого на Майдані виборює для нього кращу долю...
Ти, синку,
питаєш: "Де неньо?"… І слізки на віях тремтять -
Твій неньо є
кров'ю у венах Землі, що по праву твоя.
Він там, де
гартується воля в горнилі, що зветься Майдан,
Де досі
відлунює болем Одвічна Вкраїни журба.
Він там, де
історію пише Нарід, що здійнявся з колін,
Аби його ворог
не нищив і в рабство не йшов його син.
Він там, де
звучить: "Ще не вмерла!" і лине під Божий покров,
Аби
стрепенулась Говерла і збурила приспану кров.
Він там, де
пульсують мільйони свобідних сердець, як одне,
Він
неньку-Вкраїну боронить, боронить тебе і мене...
Не плач, мій
синочку, за неньом, з очей своїх слізки зітри,
Поглянь,
жовто-сині знамена розгойдують Волі вітри!!
******
Алла Баранкевич:
Болить серце за тебе, моя Україно!!
Просинайтесь,
Українці, й Україно! Болить серце за тебе,
рідненька країно!
Всі вставте з
колін, дорогі Українці, Щоб Вас не втоптали в грязюку чужинці!
Дуже голосно душа моя тепер кричить. Поетичне вже слово моє не
мовчить.
Я змушена
писати нині про все те, що з душі моєї,
й серця мого йде.
Всі хочемо ми кращого
для всіх життя. Все погане нехай йде далеко в забуття.
Давно пора вже
все змінити в Україні, щоб всім краще
нам жилось на Батьківщині.
Ми захистимо
тепер свою країну, щоб заробітчани повернулись в Україну.
Зі сходом й
заходом теж хочемо дружити.
*******
АПРО: Милым идейным ксенофобам братьям Капрановым, не смотря на их литературный талант, на страницах моего блога не место! То же и о Владимире Яворивском, чья политическая карьера должна быть немедленно и решительно прервана. Если не хотим новых майданов - с этническим и полтэтническими подтекстами. Заявляю, как искренний патриот Украины
